Online Library

Abstract:

Развитие осознанной стрессоустойчивости описано в статье в рамках интеграции методов позитивной, телесно-ориентированной, эриксоновской терапии, гипноза, десенсибилизации и глазодвигательной переработки. Развитие осознанной стрессоустойчивости представлено широко известными техниками, распределенными по четырем сферам модели баланса, и включает 5 шагов,: 1 шаг: «тело» (средство – ощущение): основные упражнения: заземление А. Лоуэна и «Объятия бабочки» Л. Артигас – обращены к способности устанавливать связь с миром через свои ощущения; 2 шаг: «достижения» (средство – мышление): техника Ф. Шапиро «Негативные когниции» развивает способность вербализировать дистресс по трем направлениям (ответственность / отсутствие безопасности / отсутствие контроля) через расширение «Я»-концепции, формируя целостный взгляд на самого себя; 3 шаг: «контакты» (средство – традиция): техника Ф. Шапиро «Мультипликационный персонаж» направлена на развитие способности развивать и поддерживать отношения с собой через преодоление негативного внутреннего диалога; внутренний диалог в рамках этой техники выстраивается как взаимодействие разных эго-состояний; 4 шаг: «фантазия» (средство – интуиция): техника Ф. Шапиро «Безопасное место» ориентирована на развитие способности к воображению, «расширяя доступ к позитивным сетям памяти»; 5 шаг: техника самогипноза Б. Эриксон, расширяющая возможности достижения поставленной цели через уравновешивание всех сфер.

The development of mindful distress tolerance is described in frame of integration of psychotherapeutic methods – positive, body-oriented psychotherapy, desensitization and eye-movement reprocessing, eriksonian psychotherapy and hypnosis. The development of mindful distress tolerance is presented by widely known techniques distributed in four spheres of the balance model, and includes 5 steps: step 1: «body» (means – feeling): A. Lowen’s basic exercise for grounding and «Butterfly Hugs» by L. Artigas are addressed to the ability to establish connection with the world through one‘s sensations; step 2: «achievements» (means – thinking): F. Shapiro’s technique «Negative Cognitions» develops the ability to verbalize distress in three ways (responsibility / lack or safety / lack of control) through expanding the «I»-concept forming an integral view of self; step 3: «contacts» (means – tradition): F. Shapiro’s technique «The Cartoon character» is aimed at build-up the ability to develop and maintain relationships with self through overcoming a negative inner discourse; the inner discourse in this technique is built as an interaction of different ego-states; step 4: «fantasy» (means – intuition): F. Shapiro’s technique «Safe place» is focused on developing the ability to imagine, through «expanding access to positive memory networks»; step 5: B. Ericson’s technique of self-hypnosis expanding opportunities to achieve the goal through balancing all the spheres.

Citation (APA style):

Abstract:

Данная статья посвящена исследованию воздействия методов экологической арт-терапии в коррекции тревожности у детей старшего дошкольного возраста и в развитии первичных способностей. Выявление эмоциональных проблем у дошкольников, их коррекция и профилактика способствует гармоничному развитию детей, поддержанию их психологического здоровья. Применение средств арт-терапии подходит для этих целей – занятия экспрессивными искусствами в сочетании с положительным влиянием природной среды могут помочь детям отреагировать свои эмоции, снять эмоциональное напряжение, развить уверенность. В частном дошкольном образовательном учреждении «Дебора» ( г.Шеньчжень, КНР) была реализована программа занятий, направленная на снижение уровня тревожности с помощью методов арт-терапии в экологическом подходе.

Citation (APA style):

Abstract:

Статтю присвячено аналізу сучасних поглядів українських учених на феномен емоційного інтелекту. Вони функціонують у руслі окреслених моделей його дослідження (модель здібностей, змішана модель та модель характеристик) і відзначаються різною предметною спрямованістю. Однак більшості з них притаманне розуміння емоційного інтелекту як здатності особистості до інтелектуального, свідомого, розумового контролю над власною афективною сферою і підпорядкування емоцій досягненню мети у площині міжособистісної взаємодії, а також особистісного і професійного розвитку. Зазначається, що проаналізовані наукові підходи тією чи іншою мірою містять у собі латентні можливості для з’ясування змісту аксіологічного потенціалу емоційного інтелекту в процесі персонального життєздійснення. Втім він досі належним чином не висвітлений у наявних наукових дослідженнях. У статті також розкрито зміст суміжних понять, а саме – соціального, професійного, мотиваційного та екзистенційного інтелектів. Вказано, що перший переважно розглядається крізь призму досягнення успіху в міжособистісній взаємодії, другий – підвищення ефективності у сфері діяльності, третій – орієнтує на досягнення персональних цілей, а четвертий – відповідає за ставлення індивіда до трансцендентних питань. Разом вони виявляються пов’язаними з такими компонентами емоційного інтелекту, як організмічне чуття та емоційна компетентність. При цьому перше виступає внутрішньоособистісним механізмом ідентифікації і розуміння закладеного в емоціях смислу, а друга – за його прикладне втілення у просторі міжособистісної взаємодії. Відтак обидва механізми позитивно позначаються на якості та внутрішній узгодженості процесу життєздійснення особистості.

Citation (APA style):

Abstract:

У статті досліджуються індивідуальний, груповий і загальнолюдський формати ціннісного змісту позитивної психотерапевтичної роботи з втратами і екзистенціальними кризами. Проводяться паралелі і знаходяться загальні риси психотерапії переживання кризових станів різних персональних масштабів з урахуванням принципу інтегральної суб’єктності. У зв’язку з цим формується погляд на якийсь загальний алгоритм подолання наслідків втрат і смисложиттєвих криз.

Citation (APA style):

Abstract:

У статті розглядається духовний потенціал особистості як внутрішній ресурс, що забезпечує самопізнання, розвиток і взаємодію з цінностями та сенсами. Він включає емоційні, інтелектуальні, моральні й культурні аспекти. Обґрунтовано ефективність позитивної психотерапії для розвитку та корекції духовної сфери особистості. Метод активізує ресурси людини через усвідомлення цінностей, гармонізацію та саморефлексію. Основу становлять positum-підхід, аналіз конфліктів і п’ятиетапна стратегія допомоги. Позитивна психотерапія сприяє прийняттю себе, відповідальності за життя та активній трансформації особистості.

Citation (APA style):

Abstract:

Развитие технологий искусственного интеллекта (ИИ) радикально изменило формы коммуникации, обучения и психологической поддержки. Однако наряду с преимуществами, связанными с удобством и скоростью взаимодействия, возникает ряд рисков – эмоциональная зависимость, когнитивная пассивность и социальная изоляция.
Целью исследования является анализ психологических и социальных последствий взаимодействия человека с ИИ-компаньонами и другими цифровыми инструментами с позиции Позитивной психотерапии (ППТ).
Проведён нарративный обзор научных исследований 2021–2025 гг., посвящённых влиянию ИИ на эмоциональную сферу, когнитивные функции и социальное поведение. Анализ выполнен в контексте Модели Баланса и базовых способностей, предложенных Н. Пезешкианом.
Краткосрочное использование ИИ-компаньонов способствует снижению субъективного чувства одиночества. Однако длительное взаимодействие приводит к формированию эмоциональной зависимости, снижению когнитивной активности и ослаблению способности к эмпатии. В статье показано, что у части пользователей формируется иллюзия контакта и искажённое восприятие собственной личности.

Citation (APA style):

Abstract:

В статье рассмотрена возможность использования инструментов позитивной и транскультуральной психотерапии в понимании механизмов развития и факторов, детерминирующих саморазрушающее и самоповреждающее поведение. Изучены инструменты позитивной психотерапии, которые дают возможность целостного подхода к диагностике самоповрждающего поведения, затрагивая и связывая уровни симптомов конфликтов и структурных способностей личности, а также определения фокусов в терапевтической работе.

The article considers the possibility of using the tools of Positive and Transcultural psychotherapy in understanding the mechanisms of development and the factors that determine self-destructive and self-damaging behavior. The tools of Positive psychotherapy have been studied, which provide an opportunity for a holistic approach to the diagnosis of self-injurious behavior, affecting and linking the levels of symptoms of conflicts and structural abilities of the individual, as well as determining focuses in therapeutic work.

Citation (APA style):

Abstract:

В статье рассматривается использование инструментов позитивной психотерапии в сопровождении клиента в проживании утраты, изучается влияние кризиса горя на Актуальные способности, изменение модели баланса и определение терапевтической тактики для ведения клиента, отслеживается динамика терапии.

Abstract: This article examines the use of positive psychotherapy tools in accompanying a client in bereavement, exploring the impact of the grief crisis on Actual Abilities, changing the balance model and determining therapeutic tactics for managing the client, and tracking the dynamics of therapy.

Citation (APA style):

Abstract:

Дослідження присвячене теоретичному осмисленню впливу соціальних мереж на комунікаційний складник особистості підлітків. Актуальність теми зумовлена посиленням цифровізації соціального середовища, де онлайн-взаємодія стає ключовим ресурсом розвитку міжособистісних навичок та саморозкриття. Теоретичний огляд базується на моделях соціального порівняння, компенсації соціального дефіциту та використання медіа як ресурсу. Це дозволяє систематизувати знання про механізми впливу цифрової активності на емпатію, асертивність і рівень комунікаційної компетентності. Метою статті є теоретичне осмислення впливу соціальних мереж на розвиток комунікаційного складника особистості підлітків у контексті психологічного благополуччя. Методологічною основою є принципи позитивної психотерапії Н. Пезешкіана, які дають змогу розглядати цифрову взаємодію як простір формування балансу між основними сферами життєдіяльності особистості – тілесною, діяльнісною, комунікативною та смисловою. Використано методи теоретичного аналізу, порівняльного узагальнення та міждисциплінарного синтезу. Результати аналізу свідчать, що залежно від рівня усвідомленості та способу використання соціальні мережі можуть бути як ресурсом розвитку комунікаційних навичок, так і чинником емоційного виснаження. У висновках окреслено психолого-педагогічні умови формування здорової цифрової взаємодії та напрями подальших емпіричних досліджень.

Citation (APA style):

Abstract:

У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз сімейної позитивної психотерапії як системного та інтегративного напряму, що ґрунтується на крос-культурних дослідженнях. Сімейна позитивна психотерапія розглядається в межах позітум-підходу, який акцентує увагу на фактичній реальності, цінностях, традиціях і смислах як ресурсах подолання внутрішньосімейних конфліктів. Обґрунтовано психодинамічні та системні засади методу, підкреслено значення внутрішніх конфліктів, мотивів і суперечностей у розвитку особистості та функціонуванні сімейної системи. Висвітлено ключові принципи позитивної психотерапії — надії, балансу та самодопомоги, що орієнтують терапевтичний процес на актуальні здібності та ресурси клієнтів. Описано чотири типи конфліктів (актуальний, внутрішній, базовий, ключовий) та три рівні терапевтичного втручання: поведінковий (ситуативний/симптоматичний), диференційний (змістовий) і базовий (глибинний). Проаналізовано шість тез позитивної сімейної психотерапії Н. Пезешкіана, які підкреслюють активну позицію клієнта, транскультурний вимір сімейних взаємин і можливості інтеграції різних психотерапевтичних підходів. Зроблено висновок про ефективність сімейної позитивної психотерапії у гармонізації взаємин, стимулюванні особистісного зростання та забезпеченні системних змін у родині.

Citation (APA style):

Abstract:

У розділі представлено технології відновлення психологічного здоров’я фахівців, які працюють з учасниками Антитерористичної операції, в умовах тривалої соціально-економічної та воєнної травматизації. Обґрунтовується актуальність формування культури психологічного здоров’я та підтримки спеціалістів допомагаючих професій, які зазнають значного емоційного та професійного навантаження. Основою запропонованих психотерапевтичних втручань є підхід позитивної психотерапії, орієнтований на принципи надії, балансу та самодопомоги, а також на активізацію особистісних ресурсів. Детально описано застосування п’ятистадійної стратегії позитивної психотерапії (спостереження, інвентаризація, ситуативне схвалення, вербалізація, розширення цілей), використання моделі балансу та техніки позитивної інтерпретації симптомів. Особливу увагу приділено роботі з метафорами, наративами, груповими формами психологічної реабілітації та активізації соціального капіталу. Зроблено висновок про ефективність ресурсно-орієнтованих соціально-психологічних технологій у підтриманні психологічного здоров’я фахівців і непрямому позитивному впливі на процес реабілітації учасників АТО.

Citation (APA style):

Citation (APA style):

Abstract:

В статье обосновывается правомерность использования идеи транскультуральности для понимания природы психологического барьера, с которым сталкиваются психологи при построении профессиональных отношений с клиентами, имеющими видимые отличия во внешности. Авторы аргументируют использование понятия «видимое отличие» для корректного обозначения людей с особенностями внешности, природа которых напрямую связана с нездоровьем. Клиент с видимым отличием рассмотрен как принадлежащий к особой культуре – «культуре инвалидности», так как его образ жизни вызван или поддерживается физической или психической инвалидностью. Результаты исследования, проведенного с участием практических психологов профессионального сообщества г. Хабаровска (Россия), позволяют подтвердить предположение о наличии специфического барьера, ощущаемого и психологом, и клиентом как противопоставление «Я – Другой». Природа упомянутого барьера связана с культурными особенностями современного социума, так как в обществе сильны установки «культуры полезности» – концепции, при которой ценность человека определяется его способностями к исполнению полезных функций. Транскультуральный подход при построении профессиональных отношений является наиболее адекватным методом, использующим различия как ресурс оказания помощи клиентам.

The article justifies the legitimacy of using the idea of transculturality to understand the nature of the psychological barrier that psychologists encounter when establishing professional relationships with clients who have visible differences in appearance. The authors argue for the use of the concept of “visible difference” to accurately denote individuals with distinctive physical features whose nature is directly related to a health condition. A client with a visible difference is considered to belong to a particular culture – the “disability culture” – as their lifestyle is caused or influenced by physical or mental disability. The results of the study, conducted with the participation of practicing psychologists from the professional community in Khabarovsk, Russia, confirm the assumption of the existence of a specific barrier felt by both the psychologist and the client as an opposition of “Self – Other.” The nature of this mentioned barrier is associated with the cultural characteristics of contemporary society, as there are strong inclinations towards the “culture of usefulness” – a concept in which a person’s value is determined by their ability to perform useful functions. The transcultural approach in establishing professional relationships is the most appropriate method that utilizes differences as a resource for assisting clients.

Citation (APA style):

Abstract:

В час динамічного та непередбачуваного характеру війни, психотерапевтичний процес зазнає великих викликів та потребує особливо пильної уваги до первинної актуальної здібності надія. У статті представлено опис, спостереження та перспективи психотерапевтичної роботи із дослідження та активації надії, робота із клієнтом у цій темі за п’ятикроковою моделлю Пезешкіана. Також акцентовано важливість самоспостереження психотерапевта та його потенційна роль як зразка для наслідування.

In the time of dynamic and unpredictable nature of war, the psychotherapeutic process faces great challenges and requires particularly close attention to the primary actual capacity of hope. The article presents a description, observations, and perspectives of psychotherapeutic work on exploring and activating hope, working with a client on this topic using a five-step model. The importance of psychotherapist’s self-observation and his potential role as a role model is also emphasized.

Citation (APA style):

Abstract:

Данная статья посвящена тонкому и сложному вопросу конкуренции методов психотерапии, этике и стратегии их продвижения, задачам и цели популяризации метода, а также роли в этом каждого из нас, как носителей метода Позитивной Психотерапии. Целью статьи является привлечение внимания коллег к такому важному и ценному делу, как проявление себя в информационном пространстве и последствия отказа от такового.

This article is devoted to the delicate and complex issue of competition between methods of psychotherapy, ethics and strategies for their promotion, the objectives and goals of popularizing the method, as well as the role in this of each of us as carriers of the method of Positive Psychotherapy. The purpose of the article is to draw the attention of colleagues to such an important and valuable matter as manifesting oneself in the information space and the consequences of refusing it.

Citation (APA style):

Abstract:

Практическое содержание тренинга составляет комплекс техник, представленных в форме шестнадцати базовых законов эмоциональной привлекательности, с актуализацией вторичных способностей: законточной эмпатии: “как смотреть из окна другого;закон универсальных этических принципов; законздорового юмора; законтрёх эго-состояний; закон трех стадий взаимодействия;закон восьми главных потребностей; закон баланса чрезмерной искренности / чрезмерной вежливости;закон “Я-сообщения“; закон позиции здоровой личности: Я “+“ ТЫ “+“;закон баланса стабильности: ожидания-наблюдения / доверие-послушание;закон баланса ответственности: брать-давать / любовь-справедливость; закон честной коммуникации; закон продуктивного копинга; закон заботливой конфронтации;закон самораскрытия:“что, когда, как, насколько много и кому открывать“; закон самопознания (окно Джохари). Комплекс техник разработан на основе психологической структуры флирта как компонента игривости / игровой компетентности, представленной тремя факторами по результатам констатирующего этапа исследования развития флирта: “Эмоциональный интеллект”, “Самоценность”, “Открытость новому опыту”. Каждый из факторов, опираясь на содержательную характеристику трех стадий взаимодействия, которые структурируют межличностные взаимодействия в целом, соотнесены с определенной стадией и первичной актуальной способностью: “Эмоциональный интеллект” – привязанность, “любовь / принятие”; “Открытость новому опыту” – дифференциация, “доверие”; “Самоценность” – отделение, “уверенность в себе”.

The present work is devoted to describing the concept of interpersonal relationship coaching session “Diagnosis and Therapy of Relationships. Basic Laws of Emotional Attractiveness” (one of the components of playfulness / ludic competence coaching session) as applying the method of positive psychotherapy. The practical part of the coaching session consists of a complex of techniques presented in the form of sixteen basic laws of emotional attractiveness with actualization of secondary abilities: the law of precise empathy: “how to look out of the Other’s window”; the law of universal ethical principles; the law of healthy humor; the law of three ego-states; the law of three interaction stages; the law of eight main needs; the law of balance of excessive candor / excessive courtesy; the law of “I-message”; the law of position of healthy personality: I “+” YOU “+”; the law of balance of stability: expectation – observation / trust-obedience; the law of balance of responsibility: take-give / love-justice; the law of fair communication; the law of productive coping; the law of caring confrontation; the law of self-revelation: “what, when, how, how much and to whom to reveal”; the law of self-knowledge (the Johari window).The set of techniques was developed on the basis of the psychological structure of flirting as a component of playfulness / ludic competence represented by three factors according to the results of the summative stage of the study of flirting development: “Emotional intelligence”, “Self-value”, “Openness to new experience”. Each of the factors based on the content characteristic of the three stages of interaction, which structurize interpersonal interaction, are correlated with a particular stage of interaction and a primary actual capability: “Emotional intelligence” – with the affection stage, “love / acceptance”; “Openness to new experience” – with the differentiation stage, “credence”; “Self-value” with the separation stage and the primary ability of “confidence”.

Citation (APA style):